Новгород-Сіверська міська територіальна громада Новгород-Сіверська міська територіальна громада. Чернігівської області

15 лютого 1989 року було завершено виведення радянських військ з Республіки Афганістан. Спецоперація СРСР в Афганістані, яка тривала з 25 грудня 1979 р. по 15 лютого 1989 р., майже у два рази перевищила строк самої жорстокої в історії людства Другої світової війни(1939-1945 рр.). Вона стала найдовшою, найкривавішою з більше ніж двадцяти локальних воєн та збройних конфліктів за участю радянських військ за кордоном у другій половині ХХ ст. Але до цього часу вона залишається ˮбілою плямою історіїˮ, незрозумілою для більшості людей і перш за все для молоді. Причин тому багато. В радянський період діяльність обмеженого контингенту радянських військ в Афганістані (ОКРВ) замовчувалась.

У часи перебудови і особливо після розпаду СРСР політична кон'юнктура броньованим щитом прикрила історизм і об’єктивність, у тому числі її висвітлення бойових, антитерористичних дій ОКРВ в Афганістані. Однак, хоча й з потугами, але істина пробивається. У 90-х роках та поч. 2000-го року вийшло достатньо об’єктивних військово-історичних, військово-мемуарних праць, що освітлюють деякі проблеми локальних воєн за участю Збройних Сил СРСР у другій половині ХХ ст.

Серед праць про Афганістан знаковими стали мемуари воєначальників В. Варенникова, Б. Громова, праці А. Ляховського, В. Богданова, С.Червонопиского. Однак, узагальнених праць немає. Ті роботи, що є, нерідко містять помилки, протиріччя, різноманітну трактовку термінів, понять. Визначень участі ОКРВ у бойових діях на території Афганістану існує багато: ˮлокальна війнаˮ, ˮафганська війнаˮ, ˮрадянсько-афганська війнаˮ, ˮвторгненняˮ, ˮокупаціяˮ, ˮагресіяˮ, ˮвійна без перемогиˮ, ˮпрограна війниˮ, ˮнезрозуміла війнаˮ. Найчастіше використовується поняття ˮвійна в Афганістаніˮ, однак найбільш влучною і повною науковою військово-політичною характеристикою тих дій є визначення ˮспеціальна операція СРСР в Афганістані 1979-1989 ррˮ.

Спеціальна операція – це бойові дії обмеженого контингенту збройних сил, прикордонників внутрішніх військ, підрозділів органів безпеки, а також спеціально сформованих миротворчих місій з метою знищення баз терористів ˮроз’єднання ворогуючих сторінˮ, стабілізації стану і т.д.

Всілякі військові дії починаються, супроводжуються та закінчуються політичним рішенням. Тому ˮвійськово-політична спецоперація СРСР в Афганістаніˮ є найбільш точним визначенням. В наявній літературі також використовуються різні визначення тих сил, з якими довелось воювати ОКРВ. Це ˮконтрреволюційні силиˮ, ˮопозиціяˮ, ˮбандформуванняˮ, ˮмаджахедиˮ, ˮдухиˮ, ˮдушманиˮ та інші.

Деякі з них несуть радянський ідеологічний відбиток і не можуть бути коректними на даний час. Найбільш точними і по формі, і по змісту можуть бути визначення – незаконні збройні формування (НЗФ), тобто бойові загони та групи, їх угрупування, складені поза діючого тоді в Афганістані законодавства, а також ˮдушманˮ, що в перекладі з дарі означає ˮворогˮ, ˮбандитˮ, ˮсупротивникˮ. Тому що це був добре навчений, озброєний, організований, ідеологічно оброблений супротивник, що одержував всіляку міжнародну підтримку, що мав розгалужену мережу баз, складів, базових районів та інше. НЗФ душманів керували ісламські партії (більше 70) в основному пакистанської, іранської, а в цілому проамериканської орієнтації.

В літературі вони також мають різні визначення. Для уніфікації використовуються поняття ˮантиурядові партійні організаціїˮ.

Не менш трагічними є втрати в Афганістані. Вбиті, померлі від ран і хвороб, загинули в катастрофах, від нещасних випадків – 14 453 чол. За віком 62,5 % до 20 років, 25 % - від 20 до 25 років. По категоріям: генералів – 4, офіцерів – 2 129, прапорщиків – 632, сержантів та рядових – 11 549, робітників і службовців РА – 139.

Втрати України

За час спецоперації СРСР в Афганістані в бойових діях прийняли участь 160 375 чол. Загинули, померли від ран і хвороб 3 280 чол. Поранено більше 8 тис. Залишилось інвалідами 3560 чол. Кількість учасників бойових дій в Афганістані склала 673 846 чол. Більше двохсот наших земляків пройшли пекельними дорогами Афгану: 4 загинуло, 9 стали інвалідами, 18 отримали поранення. Можливо, це не такі вже й значущі цифри, але за кожного з них жива й невідворотна пам’ять про смерть, кров, каліцтво. Земляки, що загинули під час проведення військово-політичної спецоперації СРСР в Афганістані:

Мехед Олег Анатолійович, прапорщик, нар.13 серпня 1945 року у місті Новгороді-Сіверському, загинув 5 вересня 1980 р. Нагороджений медаллю ˮВоїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народуˮ.

Білозор Леонід Павлович, сержант, народився 19 лютого 1962 р. с. Лісконоги, загинув у бою 2 липня 1982 року, нагороджений орденом ˮЧервоної зіркиˮ.

Живодер Василь Сергійович, сержант, народився 28 вересня 1963 року с. Камінь, загинув 1 червня 1983р, нагороджений орденом Червоної зірки, медаллю ˮВоїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народуˮ.

Немцев Віктор Анатолійович, рядовий, народився 30 жовтня 1965 року в с. Шептаки, загинув 18 травня 1984 року.

На підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов’язок на території інших держав, у 2004 році Президент України Л. Д. Кучма видав Указ №180/2004 ˮПро вшанування учасників бойових дій на території інших державˮ, яким постановив щорічно відзначати цю дату 15 лютого.