Почесне громадянство на Новгород-Сіверщині
Історія звання почесного громадянина міста сягає часів Великої Французької революції. «Почесний громадянин» («bourgeois honoraire») від 1789 р. став в один ряд з іншими новаціями та здобутками епохи революційної. Цю практику майже відразу (1790 р.) перейняли німецькі міста Саарбрюккен і Ганновер.
На той час Північна частина України, в тому числі й Новгород-Сіверщина, знаходилася під владою Російської імперії. У XІХ столітті практика надання звання почесного громадянства існувала, але не була поширеною.
Це звання надавалося за персональні видатні заслуги перед містом як форма вдячності. При цьому якісь особливі привілеї не передбачалися. Також воно не передавалося в спадок. Тоді з якою метою його надавали і кому? Звання «Почесний громадянин міста» отримували заможні люди задля залучення їх у вирішенні міських проблем. Воно надавалося за результатами клопотання міської думи та символізувало «виняткову форму вираження вдячності й подяки громади за діяльність на користь міста», а також було «даниною поваги до людей, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною». Отримати його міг як російський підданий, так й іноземець, особа з будь-якого соціального стану, якщо її заслуги перед містом визнавалися для цього достатніми.
Право подавати кандидатури на звання почесного громадянина міста мали гласні (депутати) міських дум. На думських засіданнях претендента обговорювали представники власне думи, громадськості, міг виступити й губернатор.
Далі процедурою голосування визначалося, чи підтримує місто кандидата на шляху до отримання почесного громадянства. Але міська дума та позитивний результат її голосування були лише першим етапом на шляху рішення про присвоєння звання почесного громадянина міста.
Далі через руки міського голови папери потрапляли в канцелярію губернатора, який доповідав про подання міської думи особисто міністрові внутрішніх справ, долучаючи свій висновок. Очільник відомства включав цю інформацію в доповідь на ім’я імператора, котрий мав особисто погодити надання звання почесного громадянина міста. Лише тоді обраний кандидат міг в урочистій обстановці отримати документ про присвоєння йому звання.
Чітких термінів тривалості процедури не було, оскільки занадто багато кабінетів мали пройти відповідні папери. Чи не найдовше – 20 років! – на підтвердження чекав міський голова Севастополя М.Казі. А найшвидше статус почесного громадянина Києва отримав уже покійний на той час прем’єр-міністр П.Столипін – його справа зайняла всього кілька днів.
У середньому процедура тривала до року – півтора. Не завжди клопотання міських дум завершувалися позитивним рішенням. Ризик відхилення існував на кожному з етапів. Це міг зробити й губернатор, і міністр внутрішніх справ, і сам імператор.
Грамоту про присвоєння звання почесного громадянина виготовляли в кожному місті самостійно. У тексті-привітання, яке вкладалося в папку, перераховувалися всі заслуги нагородженого. На папці обов’язково вказувалося ім’я нового почесного громадянина, до того ж вона могла бути оздоблена міською символікою. Чисельність почесних громадян міст була незначною.
В Новгороді-Сіверському, за архівними даними, звання почесного громадянина почали надавати з 1893 року. Даних про цих людей збереглося зовсім мало. Лише імена, прізвища та по батькові, а також вулиця, на якій проживала людина. Примітно, що серед перших почесних громадян Новгорода-Сіверського не лише, чоловіки, але й жінка – Слонім Софія Йосипівна. Ще троє чоловіків: Шалов Залман, Соломон (навіть не збереглися прізвище та по батькові), Марков Лейба отримали статус почесного громадянина Новгорода-Сіверського також в 1893 році. Цікавий факт – всі вони жили на вулиці Глухівська (теперішня Князя Ігоря). Відомо також, що до 1917 року цю вулицю заселяли заможні євреї.
Збереглися дані ще про двох почесних громадян міста, які отримали це звання на початку ХХ століття. Жителька Новгорода-Сіверського Корейша Домнікія у 1914 році та Саско Іван Йосипович відомий діяч освіти на Новгород-Сіверщині в другій половині ХІХ ст. З 1888 по 1905 роки викладач німецької мови у Новгород-Сіверській чоловічій гімназії. За заслуги в галузі освіти і за клопотанням дирекції гімназії і місцевої влади був удостоєний звання «Почесний громадянин Новгорода-Сіверського», на жаль, точної дати, коли це відбулося немає.
З усього цього можна зробити висновок, що в Новгороді-Сіверському, як і в інших повітових містечках Російської імперії, нагороджували цим почесним званням купців, підприємців, благодійників, представників освітньої еліти.
При доборі кандидатур міські думи керувалися не лише адміністративними, а й фінансовими мотивами. Нагороджені за цим принципом утворювали групу благодійників, яка була вигідною чиновництву на місцях, бо ці люди робили значні внески в розвиток міста.
Престижність звання була беззаперечною (саме тому багато хто домагався його). Це звання надавало певні привілеї: право на свободу пересування, вибору місця проживання, звільняло від сплати подушної податі, рекрутської повинності. Почесний громадянин не підлягав тілесним покаранням, мав право участі в місцевому самоврядуванні тощо.
Інститут почесного громадянства в Росії було ліквідовано більшовицьким декретом від 11 листопада 1917 р. «Про знищення станів та цивільних чинів».
В Новгороді-Сіверському, після тривалої перерви, в 1967 році знову почали надавати звання «Почесний громадянин». Цей факт засвідчує рішення виконкому №182 від 27 травня цього ж року. На засіданні депутати трудівників прийняли рішення про присвоєння звання почесного громадянина міста Новгорода-Сіверського генералу армії, двічі герою Радянського Союзу Павлу Івановичу Батову. «Враховуючи бойові заслуги при звільненні від німецько-фашистських загарбників міста Новгорода-Сіверського в період Великої Вітчизняної війни і в зв’язку з 70-літтям з дня народження», – йдеться в рішенні.
За п’ять місяців потому, а саме 28 жовтня 1967 року, таке ж звання присвоїли учаснику революційних подій, першому голові Новгород-Сіверського революційного комітету, члену КПСС з 1917 року Ромченку Сергію Васильовичу. «Враховуючи особливі заслуги перед нашою Радянською Батьківщиною і перед містом Новгородом-Сіверським і у зв’язку з прийдешнім 50-ттям Великої Жовтневої соціалістичної революції та встановлення радянської влади в Україні», – цитата з рішення.
Як бачимо, на той час почесні звання в Новгороді-Сіверському надавали військовим, що звільняли місто від нацистів, чи ж то високопосадовцям-революціонерам.
В тому ж 1967 році на засіданні виконавчого комітету було прийняте рішення №332 про заснування Книги Почесних Громадян міста Новгорода-Сіверського. В цю книгу мали записуватися імена людей за особливі заслуги перед Батьківщиною, Новгородом-Сіверським. Рішення про цей запис приймав виконком Новгород-Сіверської міської ради депутатів трудівників, за поданням партійних, профспілкових, комсомольських та громадських організацій, а також колективів підприємств, установ та організацій м. Новгорода-Сіверського. Ця книга досі зберігається в Новгород-Сіверській міській раді і майже щороку поповнюється новими іменами.
Лише через 39 років потому 12 вересня 2006 року на засіданні п’ятої сесії п’ятого скликання Новгород-Сіверської міської ради було затверджене Положення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Новгород-Сіверський».
Почесному громадянину віддаються почесті.
Запрошуються для участі в міських урочистих заходах. Ім’ям почесного громадянина можуть бути названі вулиці, навчальні заклади та інші заклади міста. На прохання колективу за рішенням міської ради встановлюється меморіальна дошка на будинку, в якому працював чи навчався громадянин міста, а також на вулиці, названій його ім’ям.
Після 1967 року і до 1975 року дані про присвоєння комусь звання «Почесний громадянин Новгорода-Сіверського» не збереглися. Згодом, в 1975 році таке звання отримали троє учасників Другої світової війни: Овчинников Костянтин Васильович, Стрельцов Георгій Сергійович та Савінов Михайло Омелянович. Всі вони брали участь у визволенні Новгорода-Сіверського від нацистів. Про надання їм почесного звання свідчить рішення Новгород-Сіверської міської ради депутатів трудящих (13-та сесія ХІV скликання) від 26 травня 1975 року.
З часом в Новгороді-Сіверському стало традиційним надавати звання «Почесний громадянин» учасникам Другої світової війни. Його отримали:
Хазанов Борис Абрамович (в листопаді 1977 року)
Народився у Новгороді-Сіверському, громадський діяч, генерал-майор. З 1936 по1941 рік – начальник відділу морських озброєнь Головного Морського управління НКТП. З 1942 року призначений директором Красноярського заводу по виготовленню далекобійних морських гармат.
Прачик Іван Андрійович (в грудні 1977 року)
Народився в Новгороді-Сіверському. Один з перших комсомольців Новгорода-Сіверського. У червні 1940 І. Прачик був призначений головним авіаінженером ВПС Далекосхідного військового округу. Учасник Другої світової війни. Воював у складі Воронізького, Волховського, Ленінградського, 3-го Прибалтійського, 2-го Білоруського фронтів. У складі винищувальної авіаційної дивізії.
Сергейчик Тимофій Федорович (у травні 1977 року)
Учасник Другої світової війни, полковник у відставці, один з перших новгород-сіверських революціонерів-більшовиків.
Горгуц Олександра Яківна (в 1994 році)
Учасниця Другої світової війни. Старший лейтенант медичної служби. Старший фельдшер 51-го медико-санітарного батальйону 102-ї Далекосхідної Новгород-Сіверської стрілецької дивізії. Учасниця визволення Новгорода-Сіверського від фашистських загарбників. Після війни працювала у Новгород-Сіверській районній лікарні ім. І.В. Буяльського.
Костюк Зінаїда Гаврилівна (у вересні 2003 року)
Учасниця Другої світової війни. Воювала у складі Центрального, а потім І-го Білоруського та 4-го Українських фронтів. Старшина медичної служби. Активна учасниця визволення Новгорода-Сіверського від фашистських загарбників.
Погребняк Маркіян Петрович (в 2006 році)
Генерал-майор, учасник Другої світової війни, командував 40-м стрілецьким Хасанським полком 102-ї стрілецької дивізії 48-ї армії Центрального фронту під час визволення Новгорода-Сіверського.
Муравйова Долорес Маркіянівна (в 2006 році)
Донька учасника визволення Новгорода-Сіверського від нацистів генерал-майора Маркіяна Петровича Погребняка.
Спирін Микола Іванович (у вересні 2006 року)
Учасник Другої світової війни. У ніч з 8 на 9 вересня брав участь у форсуванні Десни біля Новгорода-Сіверського.
Синявський Андрій Корнійович (у 1994 році)
Уродженець Новгорода-Сіверського. У складі 102-ї Далекосхідної Новгород-Сіверської стрілецької дивізії у званні старшина визволяв Новгород-Сіверський. У післявоєнні роки очолював Новгород-Сіверський лісгоспзаг.
Гаркавенки Олександр Васильович та Лідія Михайлівна (січень 2006 року)
Брали активну участь у визволенні Новгорода-Сіверського від нацистів.
Шерстюк Михайло Лукич (у вересні 1994 року)
Учасник Другої світової війни. Його рота форсувала Десну у районі селища Чернацьке.
Ященко Іван Григорович (у вересні 1994 року)
Командир взводу автоматників 738 стрілецького полку 134-ї стрілецької дивізії 69-ї армії Білоруського фронту, першим форсував Віслу і, закріпившись, захистив захоплення рубежів. За це йому було присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Якщо проаналізувати, за яким принципом в Новгороді-Сіверському надавалося звання «Почесний громадянин», то можна зробити висновок: в роки СРСР його отримували перші революціонери, більшовики, уродженці Новгорода-Сіверського. Також це звання присвоювали військовим, що мали значні заслуги чи ж високі нагороди, отримані під час Другої світової війни.
Після здобуття незалежності України, звання «Почесний громадянин Новгорода-Сіверського» удостоєні не лише військові, а й цивільні люди, які прославили рідну Новгород-Сіверщину, є меценатами, благодійниками.
Кучма Леонід Данилович
Уродженець Новгород-Сіверщини. Протягом 1960-1982 років пройшов шлях від інженера до техкерівника випробувань ракетно-технічних космічних комплексів космодрому Байконур. У 1992 році – генеральний директор ВО «Південний машинобудівний завод». У 1990 році обраний депутатом Верховної Ради України. У 1992 році призначений Прем’єр-міністром уряду України. На президентських виборах 1994 року у другому турі переміг діючого Президента. В 1999 році знову обраний на цю посаду. Завершив президентську каденцію в 2005 році. Пішов з великої політики і очолює благодійну організацію «Президентський фонд Леоніда Кучми» Україна».
Мотиви рішення надати Леоніду Кучмі звання «Почесний громадянин Новгорода-Сіверського» цілком зрозумілі: за його сприяння масово розбудовувався Новгород-Сіверський. Споруджено: готель «Слов’янський», залізничний вокзал, повністю відреставровано Спасо-Преображенський монастир, відремонтовано гімназію ім. Б. Майстренка, лікарню ім. І. Буяльського. Переважна більшість об’єктів соціальної, побутової та культурної сфери ремонтувалися також за сприяння Леоніда Даниловича. Та й авторитет Леоніда Кучми серед городян ніколи не підлягав сумнівам.
Мельничук Валентин Васильович
У жовтні 1990 року В. Мельничук обраний головою Чернігівської ради народних депутатів. 23 березня 1992 року Указом Президента призначений Представником Президента України в Чернігівській області. Неодноразово бував у Новгороді-Сіверському. З січня 2005 року очолював Чернігівську облдержадміністрацію. Народний депутат України ІV скликання.
Мірошниченко Юрій Романович
Закінчив Новгород-Сіверську школу-інтернат із золотою медаллю у 1989 році. Навчаючись в університеті ім. Т. Шевченка, заснував громадське об’єднання молоді «Нова генерація». У 2006 році був обраний депутатом Верховної Ради України. Неодноразово допомагав як меценат рідній школі. Продовжував наукову діяльність, захистив звання «Доктор юридичних наук».
31 серпня 2018 року звання «Почесний громадянин Новгорода-Сіверського» отримали:
Жванія Давид Важаєвич
Національний публічний діяч. Депутат Верховної Ради України VІІ скликання. 1991 року Жванія розпочав трудову діяльність у АТ «Фірма «Торговий Дім» на посаді менеджера агентського департаменту, а 1995 року був переведений на посаду директора економіки та фінансів у АТ «Фірма «Торговий Дім». Був одним з авторів законодавчої ініціативи про віднесення міста Новгород-Сіверський до категорії міст обласного значення та головою Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
Олексієнко Петро Федорович
Працівник ТОВ «Новгород-Сіверський Шляховик», відзначився як сумлінний трудівник, який неодноразово доводив, що працювати задля розвитку рідного міста має кожен його житель.
Провозін Валерій Володимирович
Понад 60 років свого життя присвятив науковій і літературній діяльності Валерій Володимирович Провозін – мистецтвознавець, професор, член Української Асоціації письменників, віце-президент Української академії русистики. Народився 17 грудня 1938 року у Новгороді-Сіверському. З 1989 по 1991р. працював над концепцією та навчальним планом єдиного в країні військового інституту культури у Львові, став першим професором військової культури. З 2005 по 2018 рр. – професор Закарпатського філіалу Київського славістичного університету. Вчений є автором багатьох наукових праць з естетики, історії та теорії мистецтв, культурно-просвітницької роботи.
Хлус Віктор Іванович
Уродженець Новгорода-Сіверського. Навчався в школі-інтернаті, займався легкою атлетикою та футболом. Почав виступати на першості України серед колективів фізкультури у складі місцевої команди Фастова. Згодом отримав пропозицію грати за «Буковину» м. Чернівці півзахисником. Тоді його помітили в Київському «Динамо», куди він і перейшов в 1980 році. В тому ж році став чемпіоном СРСР серед дублерів команд вищої ліги та отримав звання «майстер спорту СРСР» з футболу. У 1981 році був визнаний найкращим гравцем України. До 1996 року грав за різні шведські куби. Постійно приїздить в рідний Новгород-Сіверський з командою ветеранів «Динамо». На День міста грають товариський матч з місцевою футбольною командою.
Колошин Анатолій Іванович
Уродженець Новгорода-Сіверського, майстер різьблення на дереві. Заслужений майстер народної творчості України. Учасник регіональних, всеукраїнських, зарубіжних художніх виставок. Використовує місцеві форми й візерунки у скриньках, скринях, декоративних тарелях, сільничках, мисниках, наборах меблів. У творчості Анатолія Колошина домінують композиції та елементи, характерні для Полісся. Властивий Чернігівщині насичений візерунок чергує з ділянками незайманого тла, ретельно проробляє деталі, використовує різноманітні композиції. Експериментує з матовими покриттями на основі воску.
Сбітнєв Юрій Миколайович
Письменник, лауреат Всеросійської історично-літературної премії «Олександр Невський», кавалер орденів «Знак пошани» та «Служеніє мистецтву». Творчість та життя Юрія Сбітнєва тісно пов’язані з Чернігово-Сіверським краєм. І хоча народився Юрій Сбітнєв у м. Верея під Москвою, його древній рід своїм корінням сягає Новгород-Сіверської землі, яка завжди надихала майстра на створення нових літературних шедеврів. З-під пера письменника вийшли численні вірші, оповіді, есе, повісті, романи, сценарії радіо- і телепередач, кіносценарії. Його книги перекладені англійською, польською, чеською, німецькою, болгарською та іншими мовами. Останні три десятиліття Юрій Сбітнєв присвятив дослідженню літописної спадщини Київської Русі. Займався дослідженням шедевра світової літератури «Слова о полку Ігоревім».
11 вересня 2019 року звання «Почесний громадянин Новгорода-Сіверського» отримали:
Кауфман Марк Йосипович
Заснував у Новгороді-Сіверському одну з перших будівельних організацій – «ПМК-86» та керував нею 27 років. За цей час було збудовано більше 2 тис. кв. метрів житла, споруджені установи, організації на Новгород-Сіверщині, відремонтовано школи, лікарні тощо.
Гаврилович Алла Михайлівна
З 1958 року працювала тренером зі спортивної гімнастики в Новгород-Сіверському медичному училищі. Після закінчення педінституту, з 1964 року продовжила працювати тренером, але вже в дитячій спортивній школі. Підготувала 11 майстрів спорту України. Загалом навчала дітей понад шістдесят років.
Федірко Анатолій Михайлович
Голова Новгород-Сіверського осередку Чернігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, учасник і організатор краєзнавчих читань, науково-практичних краєзнавчих конференцій. Працював у школах Новгорода-Сіверського. З 1993 року має почесне звання «Заслужений учитель України». Автор багатьох наукових досліджень, пов’язаних з історією Новгород-Сіверщини. Автор регіонального підручника для 5-го класу загальноосвітньої школи «Рідний край. Новгород-Сіверщина».
Іваньков Анатолій Григорович
Уродженець Новгорода-Сіверського. Майстер з художньої деревообробки, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Анатолій Іваньков є одним з провідних сучасних українських майстрів традиційного декоративно-ужиткового мистецтва. У своїй творчості віддає перевагу народним традиціям художньої обробки дерева, розвиваючи в першу чергу традиційне різьблення Чернігово-Сіверського краю.
Сергієнко Сергій Федорович
Народився у місті Новгород-Сіверський. Закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю інженер-електромеханік та Чернігівський державний інститут економіки і управління, спеціаліст з фінансів. Депутат Чернігівської обласної ради.
Балабко Віктор Анатолійович
«Заслужений працівник фізичної культури і спорту України» , тренер-викладач вищої категорії з боксу Комунальної установи «Обласна дитячо-юнацька спортивна школа з олімпійських видів» Чернігівської обласної ради.
Про результати роботи Віктора Анатолійовича свідчать досягнення його вихованців, які здобули вагомі перемоги на Всеукраїнському та Міжнародному рівнях. Серед його вихованців майстри спорту України, багаторазові призери та чемпіони всеукраїнських змагань, призери чемпіонату Європи. Віктор Балабко тренує юних жителів громади на базі Новгород-Сіверської гімназії №1 ім. Б. Майстренка.
10 вересня 2020 року звання «Почесний громадянин Новгорода-Сіверського» отримали:
Негода В’ячеслав Андронович
Заступник Міністра розвитку громад та територій. 17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів». Новгород-Сіверський став центром нового району.
Безгін Андрій Вікторович
Народний депутат України, голова підкомітету з питань адмінтерустрою. На засіданні підкомітету шляхом рейтингового голосування було прийнято рішення щодо утворення Новгород-Сіверського району з центром в Новгороді-Сіверському. Згодом це питання підтримав парламент.
Демиденко Петро Тимофійович
Все своє життя присвятив хірургії. З 1978 по 2010 рік працював хірургом-травматологом в Новгород-Сіверській ЦРЛ ім. І.В.Буяльського. За цей час вилікував не одну тисячу пацієнтів. До кожного ставився особливо шанобливо, тому заслужив повагу у містян. Після виходу на пенсію займається викладацькою діяльністю.
Кущ Федір Васильович
Чільне місце в забезпеченні медичної допомоги належить хірургічній службі. Кущ Федір Васильович з 1976 року працював лікарем-хірургом Новгород-Сіверської центральної районної лікарні. Один з найкращих лікарів Новгорода-Сіверського. Згодом став завідувачем відділення. З 2012 року працював викладачем в Новгород-Сіверському медичному коледжі.
Кливенок Микола Георгійович
Міський голова з 1998 до 2006 року. В цей період було відреставровано Спасо-Преображенський монастир, побудовано нові будівлі лікарні, залізничного вокзалу. Після виходу на пенсію обіймав посаду голови Новгород-Сіверської районної організації ветеранів, депутат міської ради VІІ скликання.
Блохін Василь Сергійович
Народився 14 квітня 1937 року в місті Новгород-Сіверський. З 1984 по 1988 рік обіймав посаду голови профкому радгоспу «Новгород-Сіверський». З 1988 по 1998 рік –Новгород-Сіверський міський голова.За його керівництва тривала підготовка до святкування 1000-ліття міста. Було встановлено пам’ятники героям «Слова…»: Бояну, Князю Ігорю, Ярославні. В цей період були зведені бюсти землякам на Алеї Героїв та пам’ятник жертвам фашизму, відбувалась газифікація міста, реконструкція стадіону, оновлення міського водогону. З 2007 по 2012 рік Блохін Василь Сергійович обіймав посаду
М’ягкий Анатолій Миколайович
Депутат міської ради VІІ скликання.
Рожок Віталій Андрійович
Депутат міської ради VІІ скликання.
8 грудня 2020 року звання «Почесний громадянин Новгорода-Сіверського» посмертно отримав:
Бондаренко Олег Анатолійович
Новгород-Сіверський міський голова 2015-2020 років. На своїй посаді дотримувався принципів об’єктивності та справедливості. Був наполегливим і відповідальним керівником. За його каденції вдалося зберегти статус Новгорода-Сіверського як центру новоутвореного району, модернізувати міське вуличне освітлення, повністю налагодити вивіз сміття по місту, на вулицях зі жвавим рухом транспорту запрацювали камери відеофіксації. Олег Анатолійович по-справжньому щиро вболівав душею за розвиток і процвітання рідного міста над Десною.
Найбільшим скарбом для Новгорода-Сіверського були і залишаються люди, які жили чи живуть в нашому славному древньому місті. Наслідуючи народну мудрість: «Сокіл шанує свої крила, а людина – ім’я» , з року в рік список почесних громадян Новгорода-Сіверського поповнюється новими іменами.
Використані матеріали:
- Архівні матеріали Новгород-Сіверської міської ради
- Фонди краєзнавчого відділу музею-заповідника «Слово о полку Ігоревім»
- Тетяна Водотика, Сергій Водотика ПОЧЕСНЕ ГРОМАДЯНСТВО МІСТ ПІДРОСІЙСЬКОЇ УКРАЇНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.: СТРАТЕГІЇ ВДЯЧНОСТІ ТА ЛОЯЛЬНОСТІ Український історичний журнал. – 2019. – No659
- Довідник ветерана 102-1 Далекосхідної Новгород-Сіверської стрілецької дивізії м. Луцьк., -1986
