СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР

Цілий комплекс безцінних архітектурних шедеврів надають дивовижної неповторності місту. Неможливо уявити Новгород-Сіверський без Спасо-Преображенського монастиря, комплексу культових, громадських і господарських споруд XII – XVII століть. Душею і серцем комплексу є Спасо-Преображенський собор, видатна пам’ятка архітектури доби класицизму, споруджений за проектом видатного архітектора Джакомо Кваренги у 1791 – 1796 роках. Тут знаходиться могила останнього гетьмана України - графа О.К.Розумовського. Відреставрований собор вражає своєю красою і величчю. У 1990 році в архітектурному комплексі колишньої обителі відкрито єдиний не лише в Україні, а і поза її межами історико-культурний заповідник ˮСлово о полку Ігоревімˮ. Зразком оборонного мистецтва XVII століття є збудовані у 1680 році муровані стіни з вежами загальною довжиною 800 м. Улюбленою серед численних відвідувачів є Північна вежа, з висоти якої розгортається чаруючий краєвид деснянських просторів. Спасо-Преображенський монастир був заснований наприкінці ХІ ст.і знаходився за 2-3 км від давнього Новгорода-Сіверського. Перші будівлі були дерев’яні. А першою мурованою будівлею став Спасо-Преображенський собор, зведений наприкінці ХІІст. У 1657р універсалом гетьмана Виговського монастир зі всіма маєтностями був переданий архієпископу Лазарю Барановичу. До 60-х рр XVII в монастирі розміщувалася резиденція чернігівських архієпископів. Лазар Баранович відбудував княжий Спаський собор, зробивши його трипрестольним, трапезну, корпус настоятеля, оборонні вежі. У 1667р. тут було відкрито бурсу для учнів славяно-латинської школи. Через десятиріччя школу переведено до Чернігова і ще через десятиріччя перетворено на колегіум. Потрібно зауважити, що це був другий після Києво-Могилянської колегії вищий навчальний заклад у Наддніпрянський Україні. Тут же відкривається і друкарня. Правда, 1679 року Лазар Баранович перевіз друкарню до Чернігова, де вона плідно працювала ще протягом 100років. 22 січня 1787 року до монастиря завітала цариця Катерина II. Вона взяла участь у освяченні Іллінської церкви, збудованої при настоятельському корпусі, і пожертвувала великі кошти на спорудження нового собору. У 1795 році було створено окрему Новгород-Сіверську єпархію, а у Спасо-Преображенському монастирі почала діяти духовна семінарія.

* * *

УСПЕНСЬКИЙ СОБОР

Одна з найдавніших пам'яток, що дійшла до нашого часу — Успенський собор.

Розташований на високому пагорбі серед зелені садів і низьких одноповерхових будиночків, він вирізняється струнким, спрямованим угору білосніжним силуетом. Собор був закладений у 1671 р. на місці давньоруського храму.

Проте його спорудження дуже затягнулось — спочатку через те, що чернігівський архієпископ Лазар Баранович, який його розпочав, основну увагу приділяв будівництву в Чернігові, а потім через те, що за наказом Петра І муроване будівництво заборонялось всюди, крім Санкт-Петербурга.

Спорудження Успенського собору поновили тільки в 1721 р. — через п'ятдесят років після закладення.

* * *

МИКОЛАЇВСЬКА (МИКІЛЬСЬКА) ЦЕРКВА

На північ від Успенського собору, на крутосхилому пагорбі край дороги, яка здавна вела на гору, до Замку і міста, в 1760 р. було споруджено дерев'яну церкву на честь святого Миколи — покровителя всіх мандрівників, мореплавців та торговців.

Розташування на вершині вимагало від будівлі виключно висотної скерованості. Отож і поставили новгород-сіверські теслі найбільш виразну для такого місця споруду — хрещатий однобанний багатоярусний храм.

Його пірамідальний силует логічно довершує обриси пагорба. М'які форми критих ґонтом дахів і заломів, прямовисне шалювання площин надають Миколаївській (Микільській) церкві одночасно з урочистою піднесеністю рис людяності. Впадає в око характерна для українського народного зодчества деталь — скошені кути одвірків.

Миколаївську церкву можна вважати однією з найкращих дерев'яних барокових храмових споруд Сіверщини, що збереглись у лихоліттях XX ст.

* * *

ДЕРЖАВНА ГІМНАЗІЯ ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО

В 1782 р. імператриця Катерина II створила особливу комісію по організації народних училищ. За затверженим цією комісією в 1786 р. „Статутом народним училищам у Російській імперії” було засновано загальностанові училища двох типів: у губернських містах- "головні” чотирикласні з чотирма учителями, у повітових містах- "малі” двокласні з двома учителями.

Оскільки Новгород- Сіверський з 1782 по 1796 рік був центром намісництва, тобто губернським містом, то в ньому і було відкрито 11 лютого 1789 головне народне училище, перше в Лівобережній Україні.

В 1918 році у відповідності до „Декларації про єдину трудову школу”, виданою радянською владою, була ліквідована різнотипність загальноосвітніх шкіл, яка існувала до революції.

В приміщенні колишньої гімназії була відкрита трудова дев’ятирічка (І – V і VІ – ІХ класи).

В 2003 році нашу школу двічі відвідав Президент України Леонід Данилович Кучма.

Зважаючи на педагогічні традиції Новгород – Сіверської загальноосвітньої школи – інтернату І – ІІІ ступенів ім К. Д. Ушинського видані указ Президента та розпорядження Кабінету Міністрів України про утворення Новгород – Сіверської державної гімназії ім. К. Д. Ушинського (додатки 1 і 2), яка розпочинає свою діяльність з 1 січня 2004 року.

* * *

ДЕРЖАВНА ГІМНАЗІЯ №1 ІМЕНІ Б.О.МАЙСТРЕНКА

З далеких років місто Новгород-Сіверський було відоме як один з найбільших центрів освіти на Лівобережній частині України.

Тут була відкрита перша в Лівобережній Україні чоловіча гімназія. Великі традиції у Новгород- Сіверського і в галузі жіночої освіти. В 1826 р. у місті була відкрита жіноча прогімназія.

В 1889 році прогімназія була реформована в гімназію, спочатку 7-річну, а з 1915 року - 8-річну. Випускниці, що закінчували 7 класів отримували право викладати в початкових школах, 8-й клас був педагогічний, він давав право викладати в гімназіях елементарний курс російської мови, арифметики та елементарний курс історії, право бути домашньою вчителькою, а ті, хто закінчував 8-й клас з золотою медаллю, отримували звання домашньої наставниці.

У 1918 році гімназія була реформована в семирічну школу 1-2 ступенів, так звану єдину трудову школу.

У 1919-1920 рр. в школі 1-го ступеня (4 класи) було 45 учнів (20 хлопчиків, 25 дівчаток) працювало 2 вчителя, в школі 2-го ступеня (3 класи) було 50 учнів, з них - 44 хлопці та 6 дівчат, працювало 12 вчителів. Приміщення гімназії у ті роки також використовувалося для вчительських курсів.

Семирічкою школа була до 1933 року, коли відбулася чергова шкільна реформа, і семирічна школа була перетворена в середню школу з 10-річним терміном навчання.

Гімназія носить ім'я випускника школи Героя Радянського Союзу Майстренка Бориса Олександровича.

У 2004 році було приведено капітальний ремонт приміщень за сприянням Президента України.

* * *

ТОРГОВІ РЯДИ

У 1805 році імператор Олександр І затвердив проект перепланування Новгорода-Сіверського.

Забудову у той час проводили з використанням класичних "зразкових проектів".

Так в кінці XVIII — початку XIX ст. на місці давнього рову, який оточував дитинець Новгорода-Сіверського та старого міського торжища були побудовані торгові ряди та склади.

Комплекс багаторазово перебудовувався. Складається з двох одноповерхова прямокутних будівель. Довгі корпуси повернені на південь аркадами галерей. Широкі арки спираються на міцні прямокутні стовпи, прикрашені неглибокими нішами. Під обома корпусами є великі підвали. Торгові ряди й сьогодні використовуються за призначенням — тут розміщені численні крамниці.

* * *

ЗАМКОВА ГОРА

Останець правого високого берега (50 м) Десни з крутими схилами та площею до 2 га. Тут містився дитинець, резиденція новгород-сіверських князів ХІ-ХІІІ ст.

* * *

ПАМ'ЯТНИК КНЯЗЮ ІГОРЮ

На центральній площі встановлено оригінальний кінний пам'ятник герою "Слова о полку Ігоревім" Ігорю Святославичу (куля над головою вершника символізує сонячне затемнення, віщував князю поразки в битві з половцями).

* * *

ПАМ'ЯТНИК ЯРОСЛАВНІ

Єфросинія Ярославна, дочка князя Галицького, відома в історії просто по батькові, була одружена з Ігорем, князем Новгород-Сіверським, головним героєм «Слова о полку Ігоревім», і прославлена в віках своїм «плачем», увічненим в цьому творі.

Статус княгині як Новгород-Сіверської став достатньою підставою для встановлення тут пам'ятника героїні епосу.

Пам'ятник встановили на високому пагорбі поруч з монастирем, княгиня в повний зріст стоїть на обриві і схвильовано дивиться за Десну.

* * *

ПАМ'ЯТНИК БОЯНУ

Легендарний давньоруський співець і поет, який згаданий ще в «Слові о Полку Ігоревім», і деколи помилково значиться автором цього «Слова», знайомий кожному по шкільній програмі, теж удостоївся в Новгороді-Сіверському увічнення пам'ятником. Як і Ярославні, йому дісталося місце на високому, на крутому березі Десни. Співакові відведена під постамент Замкова гора, колишнє старовинне городище, одне з багатьох городищ по Десні, з характерними їх особливостями. Саме тут, до речі, і була, мабуть, резиденція головного героя «Слова о Полку Ігоревім».

Боян зі своїм музичним інструментом відображений у якийсь із драматичних моментів розповіді. Він як раз відпустив руку після чергового акорду і збирається, витримавши паузу на нервах глядача, знову грати і співати.

* * *

ПАМ'ЯТНИК БОГДАНУ ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

Пам'ятник Богданові Хмельницькому встановлено у 1961 році до 300-річчя возз'єднання України з Росією.

* * *

ВОДОНАПІРНА БАШТА

Цегляна водонапірна башта, побудована в 30-ті роки минулого століття. На башті збереглося два мозаїчних зображення радянських вождів - Леніна і Сталіна.

* * *

БУДИНОК МЕДВЄДЄВА

Колишній будинок купця Ф. Медведєва в 1899 році (за іншим даними в 1902 році. Автор проекту, імовірно, В. Лошаковский.

* * *

Будівля колишнього земства - XIX століття.

* * *

ЗАЛІЗНИЧНИЙ ВОКЗАЛ

Побудовано в 2003-мУ році за ініціативою другого президента України Л. Д. Кучми.