16000, Україна, Чернігівська обл. м.Новгород-Сіверський, вул. Губернська 2
Тел. (04658)3-14-57

Безоплатна правова допомога


 

Для отримання безоплатної правової допомоги  звертайтесь до  Новгород-Сіверського  бюро правової допомоги


1 вересня 2021 року – 5-та річниця відкриття  бюро правової допомоги – самостійних відділів місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Серед завдань бюро:

  • правопросвітництво у територіальних громадах;
  • надання безоплатної первинної правової допомоги;
  • забезпечення доступу до безоплатної вторинної правової допомоги;
  • надання безоплатної вторинної правової допомоги (крім захисту);
  • забезпечення доступу до електронних сервісів Міністерства юстиції

Безоплатна первинна правова допомога
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

  • надання правової інформації;
  • надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
  • складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
  • надання консультацій, роз’яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок;
  • надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та  Законом  України «Про безоплатну правову допомогу» мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України

Безоплатна вторинна правова допомога
Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг:

  1. захист;
  2. здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
  3. складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу  мають   категорії осіб,  які  визначені  статтею 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,  зокрема:  

  • особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;
  • особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;
  • діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту; внутрішньо переміщені особи; 
  • громадяни України - власники земельних ділянок, які проживають у сільській місцевості;
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
  • особи, які постраждали від домашнього насильства та інші категорії, визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу».

Звернення про надання  безоплатної вторинної правової допомоги, подаються особами, які досягли повноліття  за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи. Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги  для підтвердження права на безоплатну  вторинну правову допомогу  потрібно подати документи, що підтверджують належність особи до однієї з  категорій осіб, передбачених Законом .

Для отримання безоплатної правової допомоги  звертайтесь до  Новгород-Сіверського  бюро правової допомоги: м. Новгород-Сіверський,  вул. Свободи, 12, тел.: (04658) 3-14-87


 

Вирішення земельних спорів: правове регулювання


Законом України  від 28 квітня 2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» внесено ряд  змін до Земельного кодексу України, зокрема й до статей, які регулюють вирішення земельних спорів.

Наразі, статтею 158 Земельного кодексу України передбачено, що земельні спори вирішуються судами та  органами місцевого самоврядування.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
Варто   зауважити, що при виникненні  земельних  спорів, особа має також  право  звернутися безпосередньо до суду для захисту своїх прав та інтересів,  не звертаючись попередньо до органу місцевого самоврядування. 

Що стосується порядку розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування, то згідно із статтею 159 Земельного кодексу України  земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви.

Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин.

Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.
У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
Рішення органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття. 
Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання.
Виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.
Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.
Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений судом.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається  Новгород-Сіверським бюро правової допомоги  за адресою: м. Новгород-Сіверський, вул. Свободи, 12, тел.: (04658) 3-14-87.
Також  отримати безоплатну правову допомогу можна  звернувшись до  Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги  з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена, вул. Титаренка С., 6-А, тел.: (0244) 3-30-01.
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


 

Захист прав дітей  в Україні


Щорічно 1 червня в Україні відзначається  День  захисту  дітей.

Відповідно до Конвенції про права дитини та національного законодавства дитина - особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Законодавство про охорону дитинства грунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства», а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров’я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи.

Які ж права дітей передбачені законодавством?

Кожна дитина має невід'ємне право на життя.   З моменту народження вона має право на ім’я та громадянство.    Батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. 

Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку.

Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини.

Кожна дитина має право на освіту.  

З метою сприяння соціальному, духовному, моральному благополуччю, всебічному здоровому розвитку дитини держава забезпечує їй безкоштовний доступ до національних духовних та історичних цінностей, досягнень світової культури шляхом надання можливості користування бібліотечними фондами, виставковими залами, музеями тощо.

Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх і розважальних заходах, що відповідають її віку, та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.

 Законодавством встановлено, що діти віком до 16 років з двадцять другої до шостої години можуть перебувати у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування лише в присутності принаймні одного з батьків чи іншого законного представника дитини або особи, яка її супроводжує і несе за неї персональну відповідальність.

Діти мають право на об’єднання в самостійні дитячі та молодіжні громадські організації за умови, що їх діяльність не суперечить Конституції України та законам України, не порушує громадський порядок і безпеку держави, права і свободи інших осіб, не шкодить моралі та здоров’ю дітей та інших громадян. 

Діти мають право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення.

Законодавством передбачені й інші права дітей.

Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації,  у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.


Відповідно до статті 152 Сімейного кодексу України  дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» дитина вправі особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.

Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Держава гарантує всім дітям рівний доступ до безоплатної правової допомоги, необхідної для забезпечення захисту їхніх прав, на підставах та в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається  Новгород-Сіверським бюро правової допомоги  за адресою: м. Новгород-Сіверський, вул. Свободи, 12, тел.: (04658) 3-14-87.

Також  отримати безоплатну правову допомогу можна  звернувшись до Менського місцевого центру з надання БВПД з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена,   вул. Титаренка С.,  6-А, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.


 

Новий вид соціальної відпустки -  відпустка при народженні дитини


9 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 15 квітня 2021 року № 1401-ІХ  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» мета якого   - забезпечити рівні можливості матері та батька на догляд за дитиною та поєднання трудової діяльності із сімейними обов'язками; усунути законодавчі прогалини, які обмежують права чоловіка на відпустку для догляду за дитиною.

Зазначеним Законом, зокрема, доповнено  Кодекс законів про працю України та Закон України «Про відпустки»  новим видом відпустки – відпусткою при народженні дитини.

Так, статтями  77-3  Кодексу законів про працю України та   19-1 Закону України «Про відпустки» передбачено, що одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:

  1. чоловіку, дружина якого народила дитину;
  2. батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
  3. бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Відпустка при народженні дитини надається лише одній із зазначених вище осіб.

Відпустка при народженні дитини надається власником або уповноваженим ним органом  на підставі письмової заяви відповідної особи.

Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

Порядок надання відпустки при народженні дитини встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також вищезазначеним Законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька). 

Звертаємо увагу, що безоплатна правова допомога надається  Новгород-Сіверським бюро правової допомоги  за адресою: м. Новгород-Сіверський, вул. Свободи, 12, тел.: (04658) 3-14-87.

Також  отримати безоплатну правову допомогу можна  звернувшись до Менського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з 8-00 год. до 17-00 год. за адресою: м. Мена,   вул. Титаренка С.,  6-А, тел.: (0244) 3-30-01.

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.