Новгород-Сіверська міська рада
Анонси













    Назад

    День пам'яті Героїв Крут: бій за майбутнє України

    З початку березня 1917 року у Києві почала діяти Центральна Рада – прообраз українського уряду та парламенту, створеного місцевою інтелігенцією, активістами з числа селянства та військових. Російський тимчасовий уряд ставився до ради легковажно, та коли у Києві з’явилися хоч і невеличкі, але власні збройні сили, Петроград мусив змінити свою думку. Спираючись на багнети власних збройних сил – українізованих полків, 20 (7) листопада 1917 року Центральна рада оприлюднила свій 3-й універсал, в якому проголосила створення Української Народної Республіки, поки що – на федеративних з Росією засадах. Проте до розриву із північним сусідом дійшло дуже швидко. У Петрограді стався більшовицький переворот, до влади прийшли російські ліво-радикали. Очолюваний Леніним Радянський Народний Комісаріат оголосив війну Центральній раді. У свою чергу Рада 22 (9) січня 1918 року видала свій 4-й Універсал, в якому Україна проголошувалася незалежною державою. Далі докладніше

    На початку січня 1918 року військове керівництво Центральної Ради вживало заходів, аби захистити столицю України. У різних напрямках були вислані загони добровольців. Один із таких загонів було відправлено в район станції Крути – на залізниці Москва-Київ. Цей загін складався з:

    1-ої Української військової школи ім. Б.Хмельницького;

    1-ої сотні Допоміжного студентського куреня Січових стрільців

    Добровольців із складу Куреня Смерті та Чернігівського коша вільного козацтва

    Загалом, у Крутах перебувало близько 420 студентів, гімназистів та юнаків, які мали на озброєнні 8-10 кулеметів та одну гармату на залізничній платформі. Проти них радянське командування зосередило досить значні сили. По-перше, це була так звана полтавська колона 1-ої ˮарміїˮ П.Єгорова, яка нараховувала 1300 багнетів, по-друге – 2-а ˮарміяˮ Р. Березіна – понад 3500 багнетів, нарешті – підрозділи з 3-ої ˮарміїˮ Кудинського – майже 800 багнетів. Безпосередньо під час бою на допомогу цим військам прибув з Олександрівська 1-й Петроградський зведений загін. Отож, радянські війська у кілька разів чисельно переважали захисників Крут. Наступ більшовиків почався зранку 29 (16) січня 1918 року. Внаслідок дводенного бою оборонці станції потерпіли поразку, але змогли затримати пересування більшовиків на Київ, давши змогу організувати оборону.

    Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш ˮПам'яті тридцятиˮ.

    У 1990 році з ініціативи громадськості розпочалось будівництво Меморіального комплексу ˮПам’яті Героїв Крутˮ. З 2010 року музей став філією Національного військово-історичного музею України. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, створив пам’ятник у вигляді насипаного пагорба заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону, що нагадує колони Київського університету як символ юних учасників бою під Крутами. В музеї, що розташований в 7-ми старовинних залізничних вагонах висвітлюються подробиці та хронологія бою під Крутами 29 січня 1918 року, наслідки й значення звірства військ Михайла Муравйова в Україні та розстріл полонених українських юнаків-патріотів.

    Назад



    Як Ви уявляєте облаштування території перед будівлею міської ради?